26 КВІТНЯ – 38 РОКІВ З ДНЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Бібліотекарки школи Волкова М.В та Голобородова Ж.М. оформили інформаційний стенд до цієї дати.
Про цю трагедію не можна забувати... Інакше все може повторитися... Світла пам'ять усім ліквідаторам, яких вже немає. Здоров'я тим, хто живий.
Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник. (Ліна Костенко)
Чорно́бильська катастро́фа – техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (тоді УРСР), у ніч на 26 квітня 1986 року.
О 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина – Валерій Ходимчук. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася підреакторними приміщеннями. У результаті аварії стався викид радіоактивних речовин. Ситуація погіршувалася у зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні (від горіння запасів графіту) реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Руйнування мало вибухову природу, реактор було частково зруйновано, і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбулося вивергання потужністю 300 Хіросім. На думку багатьох, ця виняткова подія та офіційна реакція на неї, що була виявлена Москвою, стали однією з причин розпаду СРСР. Близько 130 000 осіб евакуйовано із зон забруднення Київської області.
В цих лісах безборонно
гасають вовки, наче рейнджери.
Заблоковану зону
обходить здаля навіть дощ.
Лиш тутешні зозулі,
що звуться «лічильники Гейгера»,
Не роки обіцяють,
а числа рокованих доз.
Так оглухло і тоскно.
І так одиноко-пустельно.
Тільки раптом із ночі
дитям заголосить сова.
Тільки Діва Пречиста
із профілем Ліни Костенко
У простудженій церкві
собою маля зігріва. (Борис Олійник)
Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи.
Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей помирали в наступні роки від онкологічних захворювань і променевої хвороби.
26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.
У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу. Щодня в цей день проходять пам'ятні заходи, виставки та інформаційні хвилинки про Чорнобильську трагедію.
Під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня 2022р.
Не маємо права забувати: вибух на Чорнобильській АЕС – це один із найколосальніших злочинів совєцько-московського окупаційного режиму, мета якого завжди одна: знищення українців як нації. Цього разу через вибух атомного реактора, радіаційне забруднення благодатної української землі та приречення цілих поколінь українців на хвороби та смерть…
Навколо пустка і печаль біблійна,
Навколо смерть, незрима і повільна,
Чортополохом обрій заростає,
Зело і квіти стронцій роз’їдає,
І час пересипається пісками
На полі, що шуміло колосками.
Comments