Відкриття музейної кімнати

Сьогодні страшна дата, день, який назавжди поділив наше життя на “до” і “після”. Чотири роки тому почалося те, у що ми до останнього не хотіли вірити. Але насправді наша боротьба триває не чотири роки й навіть не дванадцять. Вона триває століттями — ще з козацьких часів, коли українці вперше стали на захист своєї землі, мови й гідності. Дванадцять років тому розпочався новий етап цієї боротьби. А чотири роки тому — її найстрашніша, найвідвертіша фаза.

Сьогодні, 24 лютого, у день четвертих роковин повномасштабного вторгнення, в Опорному закладі освіти Кілійський заклад загальної середньої освіти №4 відкрита музейна кімната боротьби, відваги, сміливості й безмежної відданості Україні. І водночас — кімната болю, втрат і пам’яті. Та попри біль, ми вистояли. Бо українці — це народ, який не перед ким не стає на коліна.

Ми вдячні кожному воїну, який сьогодні боронить нашу державу. Вдячні волонтерам, родинам військових, усім, хто допомагає, підтримує, донатить , молиться, працює. Наші захисники надихаються нашою підтримкою і продовжують боротьбу. А наше завдання — зберегти пам’ять про цю війну, про її ціну. Виховати покоління, яке знатиме, якою дорогою є свобода, і яке ніколи не дозволить її втратити. Ми — великий злагоджений механізм, у якому важлива кожна деталь. І всі ми працюємо на перемогу. Музейні експонати зібрані з усіх куточків нашої зраненої неньки України. Це і засоби захисту, розписані прапори, шеврони військових частин ,яким ми надавали допомогу, особисті речі загиблих випускників закладу освіти та багато інших дорогих нашому серцю речей тощо. Нехай ця кімната буде не лише місцем пам’яті. Нехай вона буде місцем сили. Щоб кожен, хто заходить сюди, пам’ятав: свобода не дається назавжди. Її виборюють. Її захищають. Її бережуть. Слава Україні.

ПЕРЕГЛЯНУТИ БІЛЬШЕ